Скорочення харчових відходів за допомогою ресурсів самої природи

By 12 квітень 2019Uncategorized
Скорочення харчових відходів

Відповідно до даних ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), кожна четверта калорія призначена для споживання людиною, зрештою, не споживається. У часи нестачі продовольства, коли понад 800 млн людей страждають від голоду, вирішення проблеми харчових відходів стало пріоритетним в глобальному масштабі для політиків, виробників харчових продуктів та громадянського суспільства. На додачу до негативних соціальних та економічних наслідків для суспільства харчові відходи також завдають чимало негативного впливу на навколишнє середовище.

Визначення харчових відходів та втрат

Харчові відходи та втрати відносяться до придатних для вживання людиною видів рослин, тварин та продуктів з них, але з рештою так і не спожиті. Зокрема, до видів «харчових втрат» відносяться витікання, псування, швидка втрата якості та зовнішнього вигляду, в’янення, або псування продукту іншим чином ще до того як він дістанеться до споживача. До «харчових відходів» відносяться продукти, які мають гарну якість та придатні до споживання, але так і не дістаються столу, бо викидаються до або після того як почнуть псуватися.1

Скорочення харчових відходів входить в перелік Глобальних цілей сталого розвитку ООН. Не дивлячись на те, що поінформованість споживачів про негативний вплив харчових відходів зростає, дослідження, опубліковані у 2016 році, показали, що лише 53% американських споживачів2 усвідомлювали, що харчові відходи є проблемою, але все одно вони щороку викидають приблизно 36 млрд кг їжі. Значна частина відходів пов’язана з терміном придатності. Майже 70% респондентів вважають, що продукти необхідно викидати як тільки термін їх придатності починає наближуватися до кінцевої дати, щоб запобігти харчовому отруєнню. Подовження терміну придатності може допомогти уникнути утворення великої кількості їжі, яку відправлять у смітник. Команда відділу розробки Chr. Hansen створили інноваційні культури для захисту молочних і м’ясних продуктів, салатів і вина. Ці культури відомі як біозахисні та за допомогою природних рішень допомагають зберегти свіжість визначених продуктів і слідувати тенденціям ринку щодо «чистої етикетки».

Збережемо свіжість молочних продуктів

Через великий товарообіг, нестабільні ланцюги постачання і відносно короткий термін придатності, молочні продукти стають вагомою частиною глобальних харчових відходів та втрат (ФАО, ОЕСР). Тільки в молочній галузі на різних етапах ланцюга постачання втрати складають близько 20%. За даними ФАО, в Європі щорічно перетворюються на відходи та викидаються 29 мільйонів тонн молочних продуктів. Однією з головних проблем у збереженні свіжості молочних продуктів є дріжджі та плісень, які природно присутні скрізь і швидко призводять до псування продукту, особливо у разі порушення холодного температурного режиму зберігання з часу випуску продукту до моменту його потрапляння в холодильник споживача. Завдяки захисним культурам Chr. Hansen проти дріжджів та плісені для кисломолочних продуктів, їжа може залишатися свіжою та безпечною без використання хімічних консервантів. Chr. Hansen прагне до 2020 году скоротити щорічні світові відходи йогурту на 1,2 млн тон. Це є однією із наших амбіцій стратегії сталого розвитку та робить свій позитивний вклад в досягнення Глобальної цілі ООН №12.

Декілька фактів:

• 1/3 всієї вироблених продуктів перетворюються у відходи
• 17% всього йогурту в Європі викидається (1,5 млн тонн)
• 80% всіх відходів йогурту пов’язані з закінченням терміну придатності
• Відходи йогурту в Європі можна скоротити на 30%, якщо термін придатності буде продовжений на 7 днів завдяки додаванню біозахисних культур, наприклад, FRESHQ®
• 250 млн євро можна заощаджувати щорічно через зменшення відходів йогурту
• 520 тис. тонн CO2 можна зберегти, якщо відходи йогурту скоротити на 30%

1 Джерело: Інститут світових ресурсів.
2 Побутові харчові відходи: багатоваріантна регресія та основні компоненти аналізу поінформованості та ставлення серед споживачів США – дослідницька стаття PLOS. – Опубліковано: 21 липня 2016 року.

Залишити коментар